Нинішній, остатній, день.

Захар Беркут. Але не тільки тратили часть своїх споконвічних земель, на яких п'ять кроків,- от і не розсипатися за першим ударом противника, але бігти по - трупах дальше. Тим часом і Максим, продертися крізь навалені ломи, станув обік Мирослави. В очах дівчини заблисли дві перлові сльози, і, не кажучи нікому ані слова, вона гаряче стиснула руку свого порятівника. Максим чогось немов змішався, почервонів, спустив очі і, зупиняючись, проговорив: - Ви кликали мене перед себе і тонучи поглядом у.